Тема. Короткі історичні відомості (від абака до нетбука).
Мета: ознайомити учнів з історією створення обчислювальних
пристроїв, із вченими, які працювали над їхнім створенням, продовжити навчати
аналізувати та робити висновки; привчати давати чіткі, повні відповіді на
запитання; працювати над розвитком логічного мислення.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання та наочність: інструкції з ТБ, комп’ютери,
презентація, програма «Мир информатики.
Первый год обучения».
Хід уроку
І. Організаційний момент (1 хв)
ІІ. Логічна розминка. (10 хв)
Робота в робочих зошитах.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (13 хв)
Інформаційна хвилинка.
Дайте відповіді на
запитання:
1.
Електронний носій, що вміщує 1,44 Мб
інформації. (Дискета)
2.
Носій інформації, який за своєю
зручністю та об’ємом інформації випередив дискети й диски. (Флешка)
3.
Предмет, у якому для зберігання
інформації слід записати її ручкою. (Блокнот)
4.
Носій інформації, що містить магнітну
плівку. (Касета)
5.
Чи може зберігатися інформація в памяті
мобільного телефону? (Так)
6.
Електронний носій, що вміщує 700 Мб
інформації. (Диск).
Історія створення засобів
обчислювальної техніки сягає глибини століть. Вона захоплива та повчальна, з
нею пов’язані імена видатних вчених світу.
Перші спроби створення інструментів
для обробки інформації пов’язані з прагненням спростити та прискорити виконання
дій над числами. У Стародавньому Китаї близько чотирьох тисяч років тому була
винайдена рахівниця. Греки та римляни більше двох тисячоліть тому почали
використовувати абак – рахункову дошку, на якій числа зображувались певною
кількістю камінців, а дії над числами виконувалися пересуванням камінців.
У 1642 році відомий французький
фізик і математик Б. Паскаль винайшов арифмометр – механічний прилад для
виконання додавання та віднімання чисел. А через двадцять років німецький
математик Г. Лейбніц удосконалив цю машину, додавши до її можливостей дії
множення і ділення. Арифмометри кілька століть вірно слугували людям, будучи
незамінними помічниками в бухгалтерському обліку, наукових розрахунках та в
багатьох інших сферах. Однак можливості арифмометра були обмежені, швидкість
обчислень була незначною, а «пам'ять» давала змогу зберігати лише результати
попередньої операції з числами.
Наприкінці ХІХ століття в США
проводився черговий перепис населення. Для опрацювання результатів було
застосовано табулятор Г.Холлерита – пристрій для обробки перфокарт. Перфокарти,
невеликі аркуші тонкого картону розміром з паперовий долар, мали 12
горизонтальних рядів, в кожному з яких можна було пробити до 20 отворів.
Комбінації отворів відповідали таким даним, як вік, стать, місце народження,
кількість дітей та ін.. Г.Холлерит заснував фірму ІВМ, яка тепер є одним із
відоміших виробників комп’ютерів.
Ідеї, реалізовані в сучасних
комп’ютерах, були сформовані ще в 1830 році англійським вченим Ч.Беббіджем.
Розроблена ним Аналітична машина повинна була мати пам'ять, що вміщує до 100
сорокарозрядних чисел, та арифметичний пристрій. Результати операцій також мали
зберігатися в пам’яті. Ч.Беббідж хотів побудувати свою машину з механічних
елементів із використанням парового двигуна, але тогочасний технічний рівень
так і не дозволив йому цього зробити. Тільки згодом, більш як через сто років,
ці ідеї знайшли своє реальне втілення.
Головна ідея Аналітичної машини –
виконання обчислювальних операцій за інструкціями, що наперед задаються. Іншими
словами, ця машина мала працювати за програмою.
Розробка сучасних обчислювальних
машин, або комп’ютерів, почалася в різних країнах у 30-40 рр ХХ століття.
У 1943 р. у США було створено
обчислювальну машину Марк-1, основними елементами якої були електромеханічні
реле. Ця машина мала довжину 17 м і висоту 2,5 м, містила близько 750 тис.
реле, з’єднаних проводами загальною довжиною понад 800 км. Вона працювала в
Гарвардському університеті майже 17 років. За день машина виконувала таку
кількість обчислень, на яку раніше потрібно було півроку.
Першою електронною обчислювальною
машиною, зібраною на радіолампах, стала ENIAC, створена у США у 1946 р.
Маса ENIAC була 30 т. Він містив 18 тис
радіоламп, через велику кількість випромінюваного тепла вимагав потужних
кондиціонерів і міг виконувати до 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи
набирали вручну кабелями на спеціальному полі. Комп’ютер кожної години виходив з ладу. Але на ньому були
виконані найскладніші на той час розрахунки.
Американський математик Джон фон
Нейман запропонував... (Будь ласка, качайте повну версію конспекту в PDF.)
Этот комментарий был удален администратором блога.
ОтветитьУдалить