суббота, 15 сентября 2012 г.

Конспект уроку з інформатики.
2 клас, 16 урок


Тема. Короткі історичні відомості (від абака до нетбука).
Мета: ознайомити учнів з історією створення обчислювальних пристроїв, із вченими, які працювали над їхнім створенням, продовжити навчати аналізувати та робити висновки; привчати давати чіткі, повні відповіді на запитання; працювати над розвитком логічного мислення.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання та наочність: інструкції з ТБ, комп’ютери, презентація, програма «Мир информатики.  Первый год обучения».
Хід уроку
І. Організаційний момент (1 хв)

ІІ. Логічна розминка. (10 хв)
Робота в робочих зошитах.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (13 хв)
Інформаційна хвилинка.
Дайте відповіді на запитання:
1.     Електронний носій, що вміщує 1,44 Мб інформації. (Дискета)
2.     Носій інформації, який за своєю зручністю та об’ємом інформації випередив дискети й диски. (Флешка)
3.     Предмет, у якому для зберігання інформації слід записати її ручкою. (Блокнот)
4.     Носій інформації, що містить магнітну плівку. (Касета)
5.     Чи може зберігатися інформація в памяті мобільного телефону? (Так)
6.     Електронний носій, що вміщує 700 Мб інформації. (Диск).


Історія створення засобів обчислювальної техніки сягає глибини століть. Вона захоплива та повчальна, з нею пов’язані імена видатних вчених світу.
Перші спроби створення інструментів для обробки інформації пов’язані з прагненням спростити та прискорити виконання дій над числами. У Стародавньому Китаї близько чотирьох тисяч років тому була винайдена рахівниця. Греки та римляни більше двох тисячоліть тому почали використовувати абак – рахункову дошку, на якій числа зображувались певною кількістю камінців, а дії над числами виконувалися пересуванням камінців.
У 1642 році відомий французький фізик і математик Б. Паскаль винайшов арифмометр – механічний прилад для виконання додавання та віднімання чисел. А через двадцять років німецький математик Г. Лейбніц удосконалив цю машину, додавши до її можливостей дії множення і ділення. Арифмометри кілька століть вірно слугували людям, будучи незамінними помічниками в бухгалтерському обліку, наукових розрахунках та в багатьох інших сферах. Однак можливості арифмометра були обмежені, швидкість обчислень була незначною, а «пам'ять» давала змогу зберігати лише результати попередньої операції з числами.
Наприкінці ХІХ століття в США проводився черговий перепис населення. Для опрацювання результатів було застосовано табулятор Г.Холлерита – пристрій для обробки перфокарт. Перфокарти, невеликі аркуші тонкого картону розміром з паперовий долар, мали 12 горизонтальних рядів, в кожному з яких можна було пробити до 20 отворів. Комбінації отворів відповідали таким даним, як вік, стать, місце народження, кількість дітей та ін.. Г.Холлерит заснував фірму ІВМ, яка тепер є одним із відоміших виробників комп’ютерів.
Ідеї, реалізовані в сучасних комп’ютерах, були сформовані ще в 1830 році англійським вченим Ч.Беббіджем. Розроблена ним Аналітична машина повинна була мати пам'ять, що вміщує до 100 сорокарозрядних чисел, та арифметичний пристрій. Результати операцій також мали зберігатися в пам’яті. Ч.Беббідж хотів побудувати свою машину з механічних елементів із використанням парового двигуна, але тогочасний технічний рівень так і не дозволив йому цього зробити. Тільки згодом, більш як через сто років, ці ідеї знайшли своє реальне втілення.
Головна ідея Аналітичної машини – виконання обчислювальних операцій за інструкціями, що наперед задаються. Іншими словами, ця машина мала працювати за програмою.
Розробка сучасних обчислювальних машин, або комп’ютерів, почалася в різних країнах у 30-40 рр ХХ століття.
У 1943 р. у США було створено обчислювальну машину Марк-1, основними елементами якої були електромеханічні реле. Ця машина мала довжину 17 м і висоту 2,5 м, містила близько 750 тис. реле, з’єднаних проводами загальною довжиною понад 800 км. Вона працювала в Гарвардському університеті майже 17 років. За день машина виконувала таку кількість обчислень, на яку раніше потрібно було півроку.
Першою електронною обчислювальною машиною, зібраною на радіолампах, стала ENIAC, створена у США у 1946 р.
Маса ENIAC була 30 т. Він містив 18 тис радіоламп, через велику кількість випромінюваного тепла вимагав потужних кондиціонерів і міг виконувати до 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи набирали вручну кабелями на спеціальному полі. Компютер кожної години виходив з ладу. Але на ньому були виконані найскладніші на той час розрахунки.
Американський математик Джон фон Нейман запропонував... (Будь ласка, качайте повну версію конспекту в PDF.)

1 комментарий: